Національний склад села Джурин

У Джурині з давніх – давен жили українці. Та з плином часу у склад населення відбувалися помітні зміни. Збільшувалася кількість росіян, євреїв, представників інших національностей. Найчисельнішою національною меншиною в селі були євреї. Масово у на вони почали з’являтися після Люблінської унії 1569 року, коли Литовське князівство та Польща об’єдналися. Польські магнати рухаючись на схід, під час облаштування життя мали потребу у досвідчених помічниках, здатних виконувати обов’язки адміністраторів і вникати у  тонкощі комерційної та фінансової діяльності.

Як правило, євреї поселялися у містечках, що були наділені Магдебурзьким правом, Джурин мав таке право. До того ж стояв на перехресті доріг: на Брацлав, на Ямпіль. Поселення євреїв і утворення громади завжди відбувалося на основі договору з керівництвом міста. За цим договором євреї отримували привілей на право забудови певної території  житловими будинками, місця для цвинтара, спорудження синагоги. Єврейська громада поселялася ,як правило, у центрі містечка . Цікавими були єврейські будинки. Вони зводилися щільно один до одного, обернені вхідними дверима до вулиці. Майже всі будинки були дерев’яними. У цокольному приміщенні розташовувалися підвали. Покрівля була чотирискатною або двоскатною, переважно черепичною. Дах виступав козирком на 1.5 – 2.0 метрів за лінію стіни    і підтримувався зовні опорами . Так утворювалася галерея ,що іноді оперізувала весь будинок . Будинки стояли так близько один до одного , що їхні власники спільно користувалися одним двором. Було в Джурині два заїжджих будинки, власниками яких були євреї.Займалися євреї торгівлею, збутом сільгосп продуктів, шевством та кравецтвом.

Період 1648 – 1667р. був трагедією для євреїв. Тисячі їх в той час гинули від різних армій. Лише в 1672 році, коли Брацлавщину окупували турки, почалося спокійне життя для єврейських громад. Турки лояльно ставилися до євреїв.

На початку ХХ століття у Джурині проживало 5000 осіб , з них євреїв – 2030, або 40%. У містечку розташовувалась міська управа, поштово – телеграфна контора, акцизний наглядач.

У роки визвольних змагань 1918 – 1920 рр. євреї Джурина зробили вибір на користь радянської влади. З 1924 року по 1946 р. у Джурині була ще й єврейська сільська рада. Найбільшою трагедією для євреїв Джурина стала Друга Світова війна. У роки війни в селі було утворено гетто. В кожну єврейську сім’ю  підселяли  ще по кілька сімей. Йшла холодна зима 1941-1942рр., настав голод, почалися хвороби, люди масово помирали.

Багато євреїв загинули на фронті. В 1941 – 1944рр. було мобілізовано На фронт з нашого села близько 1000 чоловік, З них 245 євреїв. Всього загинуло на фронті 479 чоловік, з них 118 євреїв,  майже 50%. В останні роки кількість євреїв у нашому  селі невпинно знижується. Причина – виїзд у міста та еміграція за кордон.

Після Другої Світової війни поселилася у Джурині невелика колонія циганів. Та довго вони у нас не прожили. До середини 80-х років минулого століття всі вони покинули наше село.